Любили вони — та обоє
Дивились, немов вороги,
I вперто обоє мовчали,
Хоч мліли обоє з жаги.
Вони розлучились — лиш зрідка
Їх сни єднали німі.
Вони давно вже померли
Й не знали про те самі.
- Наступний вірш → Генріх Гейне – Ліричні інтермецо
- Попередній вірш → Генріх Гейне – Міхель після березня
(Оцінок ще немає)