Не гніваюсь, хоч серце крає знов
Моя навіки втрачена любов.
Хоч ясним діамантом сяєш ти,
Та в серці і промінчик не знайти.
Примарилась мені душа твоя:
Отруйна там кублилася змія.
Там жоден промінь тьму не освітив.
Я зрозумів, яка нещасна ти.
Перекладач: Марія Губко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Не гніваюсь, хоч серце крає знов":
Читати вірш поета Генріх Гейне – Не гніваюсь, хоч серце крає знов: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
