Квітки, що під ногами в нас,
Ми топчемо байдуже —
Хто йде, наступить, і дарма,
Чи він слабий, чи дужий.
I перли на морському дні
Є способи здобути —
Просвердлять дірку і в ярмо
Ну шнуром їх тягнути.
Розумні зорі! Від землі
Вони ген-ген далеко;
Шатро небесне — вічна їм
I певна забезпека.
