Генріх Гейне – Самотня ялина стоїть: Вірш

Самотня ялина стоїть
На зледенілій кручі, де Північ.
Під білою ковдрою дерево спить,
Загорнуте в сніг і в ніч.

Ввижається пальма йому уві сні.
Така ж самотня, далека.
Сумує на Сході в безмовній красі
На скелі стрімкій, де палає спека.

Перекладач: Алла Зіневич

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Самотня ялина стоїть":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Генріх Гейне – Самотня ялина стоїть: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.