Генріх Гейне – Співав соловейко, і липа цвіла: Вірш

Співав соловейко, і липа цвіла,
Всміхалося сонце, скрізь радість була;
А ти цілувала мене, обіймала
І так до тремтячих грудей пригортала…

Кричав чорний ворон, і лист опадав,
І сонячний промінь так прикро блищав;
“Прощай!” – ми сказали. – Холодне прощання!
Ти гречно вклонилась на гречне вітання.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Співав соловейко, і липа цвіла":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Генріх Гейне – Співав соловейко, і липа цвіла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.