Генріх Гейне – Стоять віки незрушно: Вірш

Стоять віки незрушно
В височині зірки,
I тужно споглядають
Одна одну віки.

Вони говорять,— мова
В них гарна і проста;
Але з філологів жоден
Її не прочита.

Я вивчив їхню мову
I знаю в ній кожне слівце,
Бо мав граматику гарну —
Коханої лице.

Перекладач: Терен Масенко

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Стоять віки незрушно":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Генріх Гейне – Стоять віки незрушно: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.