Сурмлять блакитні гусари
І геть виїжджають з воріт.
Кохана, я знову для тебе
Приношу троянди цвіт.
Чудові були в нас гості,-
Військового щастя сини!
Здається, і в серці твоєму
Були на постої вони.
- Наступний вірш → Генріх Гейне – Стоять віки незрушно
- Попередній вірш → Генріх Гейне – Так, ти нещасна
(Оцінок ще немає)