Вірші класиків > Генріх Гейне: Вірші > Генріх Гейне – Твоє обличчя любе, миле

Генріх Гейне – Твоє обличчя любе, миле: Вірш

Твоє обличчя любе, миле,
Колись мені щоночі снилось,
Тепер обличчя янголине
Бліде – від жалю так змінилось;

Смерть поцілунок свій положить
Блідий на устоньках прекрасних,
І згасне те небесне світло,
Що сяє в оченьках тих ясних.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Генріх Гейне
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Генріх Гейне – Твоє обличчя любе, миле":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Цілую в сні сумне твоє обличчя
  2. Сергій Губерначук – Даремне твоє обличчя
  3. Генріх Гейне – Щоночі у сні бачу, мила, тебе
  4. Генріх Гейне – Я бачу світ пишний і неба сіяння
  5. Генріх Гейне – Хоч і не любиш ти мене
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Генріх Гейне – Твоє обличчя любе, миле: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.