Була з них пара на цілий світ:
Вона злодюжка, а він бандит.
Коли йому справа вдавалась,
Вона від душі сміялась.
Удень — гульня і шал вина,
Вночі — горнулась до нього вона.
Коли за ним клямка запалась,
Вона при вікні сміялась.
Він кликав з тюрми: “Кохана, прийди,
Я гину, хоч мить для мене знайди,
Одна ти в мене зосталась!”
Вона безжурно сміялась.
О шостій він гойдався в петлі,
О сьомій лежав у сирій землі.
А восьма лиш починалась —
Вона вже пила й сміялась.
Перекладач: Микола Лукаш
