Герась Соколенко – До гір причалюють вітри: Вірш

До гір причалюють вітри
З країв задумано-далеких,
І мов згасаючі костри
Кадять живицею смереки.

Ввесь край у розовій імлі.
В обіймах хмар зітхає небо,
І гнівний Довбуш на скалі
Зове “розбійників” до себе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Герась Соколенко – До гір причалюють вітри":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Герась Соколенко – До гір причалюють вітри: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.