Гете – Міньона: Вірш

Не осудіть і не зривайте
Найкраще убрання із пліч.
Я з любого полину краю
У інший світ, у вічну ніч.

Там ненадовго я спочину
І знову встану — прийде строк —
І зникне світла одежина,
І гарний пояс, і вінок.

Бо у небесній тій світлиці
Не запитають, хто ти є,
І жоден одяг не лишиться
Лиш тіло сяюче твоє.

Хоч я сміялася над лихом,
У серці біль лишив сліди.
Доволі горя! Вічну втіху
Знайду між вічно молодих.

Перекладач: Марія Губко

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Гете – Міньона":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Гете – Міньона: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.