Гете – Парія: Вірш

Всемогутній владцю, наш Брамо!
З тебе вийшов світ великий.
Ти правуєш над віками.
Як же ти один, владико,
міг брамінів утворити
як і райїв можновладних?
Мавпі же людській особі
дати схожої подоби?

Ми шляхетності не маєм.
Тим, що злому піддалися,
тим, що згубного навчаєм,
ми увись і вознялися.
Хай відмовить нам у шані
люд, що буде все це знати.
Ти ж, на всіх шлючи наслання,
нас повинен шанувати.

Отче, вислухай жадання
і прийми мене як сина.
Хай для нашого єднання
віща випаде година.
Баядерам ти ласкаво
сам богиню дав в величчі.
Ми ж, тобі співавши славу,
волим божого обличчя.

Переклад Василя Стуса

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Гете – Парія":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Гете – Парія: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.