Гете – Поміж долом і горою: Вірш

Поміж долом і горою
жвавий погляд мій летить,
я втішаюсь барвогрою,
покріпляє дух блакить.

І коли синаве взгір’я
вабить око вдалині,
і коли нічне сузір’я
сяє розкішшю мені,

світлом дня, нічною тьмою
людська доля — мов яса.
Вічні з кулею земною
правда, велич і краса.

Переклад Василя Стуса

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Гете – Поміж долом і горою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Гете – Поміж долом і горою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.