Хто лише муку зна, муку кохання,
Лиш той пізнав до дна моє страждання!
Сам я без втіхи й сна смутний блукаю…
Хто мене любить, зна, в дальньому краю;
Душа моя смутна в огні страждання…
Хто лиш кохав, той зна жагу кохання!..
- Наступний вірш → Гете – Відвідини
- Попередній вірш → Адам Міцкевич – Альпухара
(Оцінок ще немає)