Що вдієш ти з світом? Вже створений він,-
Подумав про все владика причин.
Твій жереб упав, віддайсь течії,
Дорога почата, завершуй її —
I що тут змінити жалям і тужбі!
Вони рівновагу хитають тобі.
Переклад М. Ореста
- Наступний вірш → Гете – Фрагменти з “Фауста”
- Попередній вірш → Василь Стус – Напевне, так і треба
(Оцінок ще немає)