Во ім’я того, хто себе створив,
хто творчий поклик знав спередвіків,
во ім’я того, хто припалим ниць
дав віру і любов, діяння й міць,
во ім’я того, званого ім’ям,
чиє буття недовідоме нам.
Далеко твій сягає погляд, слух,
те ж, що знайдеш, його спізнало дух,
завзяття твого понадгірний лет —
лише подоба, знана наперед,
що радісне пірве тебе туди,
де процвітуть земні твої сліди.
І не злічити часу течії —
безмежні суть земні путі твої.
Переклад Василя Стуса
