Як белькотіння це жагуче
так дивно одмінив папір!
Тепер ходи із двору в двір
і листя підбирай осіннє.
Те все, що в обширі ховалось,
розгублене — то тут, то там,
в одну обкладинку убгалось,
одкрившись приязним очам.
Що вірші з вадами — не дивно:
докінчуй книжечки — і край.
Світ повен протиріч. І знай —
ти суперечливий зарівна.
Переклад Василя Стуса
