Горе мені, козакові, що батька немає,-
Батька нема, мати чужа, а жінка не любе;
Пішов би я в Запорожжя,- дороги не знаю!
В чистім полі криниченька, холодная вода;
Там дівчина воду брала, дорогу указала:
“Оце тобі, козаченьку, три дороги вкупі:
Одна – на Дін, друга – на Крим, а третя – на Запорожжя!”
“Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала,
Що ти мені, молодому, дорогу вказала!”
- Наступний вірш → Гей, я думала
- Попередній вірш → Да вари, мати, вечеряти
(Оцінок ще немає)