— Щось годинник, — каже тато, —
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть, запилився…
— Звідки взятись тому пилу? —
Мовила Галинка. —
Я ж годинник з милом мила,
Там нема й пилинки!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Шпаргалка-виручалка
- Попередній вірш → Грицько Бойко – Ми на Місяць летимо
(Оцінок ще немає)