За дверима аж горять
В Толі оченята:
Дуже хочеться узнать,
Що там каже тато?
До дверей він притуливсь,
Нашорошив вуха.
У щілину всунув ніс
І тихенько слуха.
Та швидка рука чиясь
Двері причинила
І цікавому якраз
Носа прищемила!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Консультант
- Попередній вірш → Петро Сорока – Телефон
(Оцінок ще немає)