Грицько Бойко – Два Миколи: Вірш

В нашій школі два Миколи,
Два любителі футбола.
Правду скажем: добре грають!
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол».

І сьогодні два Миколи
Невеселі вийшли з школи.
Стали хлопці міркувать:
— Як же нам дістати п’ять?

І сказав один Микола:
— Може, кинути футбола? —
А Микола до Миколи:
— Що? Футбола? Та ніколи!

Я придумав, ти послухай,—
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати

Ми по черзі, як брати:
Я сьогодні — завтра ти.
Вчитель здумає спитать —
Хоч один з нас буде знать!

Підбадьорений Микола
До півдня ганя в футбола,
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!

А на завтра знов-таки
У Микол все навпаки.
Другий вже тепер Микола
До півдня ганя в футбола,

За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
Та Миколам, як на зло,
Знов-таки не повезло:

Вчитель з них того питав,
Хто в футбола все ганяв.
Ось чому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол»!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Два Миколи":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Грицько Бойко – Два Миколи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.