Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
Їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Історія з географією
- Попередній вірш → Грицько Бойко – Як Хома збирався у похід
(Оцінок ще немає)