На човні уся сім’я
Тато, я і мама.
За борти держуся я
Обома руками.
Тато вже мотор завів,
За кермо вхопився.
Човен рвучко затремтів —
І мотор спинився.
Тато ремінь в руки брав
Щось разів із двісті —
Тільки човен все плигав
На одному місці.
І, напевно, наш татусь
Ще б за ремінь брався,
Коли б я не озирнувсь
І не розсміявся:
— Отака-то дивина! —
Я гукнув до тата.—
Це ж забулися човна
З якоря ми зняти!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Пилипок
- Попередній вірш → Грицько Бойко – Онисько
(Оцінок ще немає)