Каченята молоді
Враз побігли по воді,
Крильцями залопотіли
І у вирій полетіли.
Тільки качка сидить,
В неї ніжка болить
І крилечко перебите
їй не можна злетіти.
Плаче, плаче качка-мати:
Де ж я буду зимувати?
Каченята молоді,
Не лишайте у біді…
Я кажу: — Не плач, не треба,
Я на поміч йду до тебе.
Заберу тебе до хати,
Там ти будеш зимувати.
Рани я твої загою,
А весною, а весною
Каченята прилетять.
Ми їх будемо стрічать.
З ними ти в очеретах
Заведеш своє: ках-ках!