Грицько Бойко – Осінь: Вірш

Ясне сонце не гріє,
Холодок повіва,
Засихає, жовтіє
На узліссі трава.

Небо хмуриться часто,
Потемніла ріка…
Щоб дощами упасти,
Плине хмара важка.

Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Осінь":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Грицько Бойко – Осінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.