Грицько Бойко – Перший сніг: Вірш

То не зорі
Неозорі
Засіяли на просторі,
Кружать угорі.—
Білі-білі
Заметілі
На дерева посивілі
Впали у дворі.
А сніжинки-
Холодинки,
Зіроньки і намистинки
Стеляться до ніг.
Сніг пухнатий,
Наче вата,
Жаль по ньому і ступати —
Білий, чистий сніг.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Перший сніг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Грицько Бойко – Перший сніг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.