Вова в класі, коло дошки,
Завдання не знав нітрошки.
Невеселий, як ніколи,
Повертався він із школи.
«Треба “двійку” приховати,
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на “п’ять” —
Можна буде й показать».
У сараї, там, де дрова,
Заховав щоденник Вова.
Заховав і в двір побіг
До однолітків своїх…
А назавтра вчитель знову
Викликав до дошки Вову.
Ну, а Вова коло дошки
Завдання не зна нітрошки!..
І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має…
Ще й до школи мати Вови
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї, там, де дрова,
“Двійку” Вовину знайшла!
