Грицько Бойко – Розумники: Вірш

Тече річка невеличка,
Через річку кладка.
Одне одному назустріч
Ідуть козенятка.

Вузька кладка, козеняткам
Нікуди звернути,
Бо, звернувши, можна в воду
Холодну пірнути.

Зустрілися, зупинились,
Наставили роги —
Видно, обом не хочеться
Звертати з дороги.

Аж враз одне козенятко
На кладці лягає,
Друге, мекнувши в подяку,
По ньому ступає.

Розминулись, розминулись!
Розумними стали!
Мабуть, вони всім відому
Казку прочитали!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Розумники":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Грицько Бойко – Розумники: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.