У малої Милочки
Є нові санчата,
Та боїться Милочка
З гірочки з’їжджати.
І стоїть несміливо
З ними на льоду
Каже: — Не зумію…—
Каже: — Уп-паду…
Ти не бійся, Милочко:
Не страшні вони…
Ти зумієш, Милочко,—
Тільки розпочни!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Сонечка умита
- Попередній вірш → Грицько Бойко – Відпочити ніколи
(Оцінок ще немає)