Заклопотаний Хома:
— Може, ще чого нема?—
Він зібрався у похід,
Не абияк, а як слід.
О, Хома наш — голова:
Рюкзаків у нього два!..
Літнє сонечко пече,
А з Хоми аж піт тече.
У одній руці — стілець,
А у другій — казанець.
Рюкзаки висять на ньому,
Мов на осликові тому.
І сміються хлопчаки:
— Добрі в тебе рюкзаки!
Тільки треба для походу
Пару коней чи підводу!
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Ковзани-пустуни
- Попередній вірш → Грицько Бойко – Як Алла пригощала