— Ану, скажи: «МОЛОКО».
— МОНЯ! — випалив Юрко.
— Що? Не вмієш? Навчимо!
Вимовляй за мною: «МО».
— МО
— Бачиш, гарно як пішло.
Певно, вимовиш і «ЛО»?
— ЛО
— Добре вимовив, Юрко.
А тепер повторюй: «КО».
— КО
— Молодчина ти, Юрко!
Ану, скажи: «МОЛОКО».
— МОНЯ!