Грицько Бойко – Загорівся і потух: Вірш

До усього береться.
Все встигає почать,
Та йому не вдається
Розпочате кінчать.

Мов сірник, загориться,
Як почне щось робить:
Поспіша, метушиться,
Гарячиться, кричить.

Потім враз — охололо,
Присмирніло хлопча,
Стало тихе і кволе,
Наче мокре курча.

Де одразу й подівся
Запальний його дух.
Мов сірник, загорівся,
Мов сірник, і потух!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Загорівся і потух":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Грицько Бойко – Загорівся і потух: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.