Грицько Бойко – Жива казка: Вірш

Мабуть, кожен з вас уміє
Із паперу клеїть змія.
В’ється нитка золота,—
Паперовий змій зліта!

Он літають в небі птиці,—
І горобчики, й синиці.
А в малят летять з руки
Паперові голубки.

От якби людині крила,—
І людина б полетіла!
Тільки де ті крила взять?
Як навчитися літать?

В казці мріяли колись,
Щоб піднятися увись.
До незвіданих земель
Мчав летючий корабель.

В казці линув у політ
Чудо килим-самоліт,
І неслися напрямки
Скороходи-чобітки.

В казці мрій було немало,
Та живою казка стала! —
Це збулись народні мрії:
Полетів літак в країні.

Ось він, авіадідусь,
Каже:— Дуже я горджусь!
Скільки в небі голубків —
Стільки внуків-літаків.

Це — ПО-2, зручний і гарний,
Він поштовий, санітарний…
Хворим треба допомогу? —
Він готовий у дорогу!

Наче срібні птиці,
ІЛи Аж за хмари полетіли.
Ось чудовий лайнер лине,
Це АН-10 з України.

Тут збирається в політ
Над тайгою вертоліт.
Набирає висоту
Наша слава й гордість — ТУ.

Ми живем в казковий час!
Є супутники у нас,
Що в ясну космічну вись
Вперше в світі піднялись!

Наша сильна Україна —
Космонавтів батьківщина.
Вже до Марса від Землі
Мчать космічні кораблі!

Тож учися і рости:
Космонавтом станеш ти
І полинеш до зірок
Як творець живих казок!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Грицько Бойко – Жива казка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Грицько Бойко – Жива казка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.