Григоре Вієру – Загадка без кінця: Вірш

Який струмочок повсякчас
Співає ніжно коло нас?
Мамин голос.

А що солодке знаєшь ти,
Чого в крамниці не знайти?
Мамині вуста.

Яке колосся золоте
Униз вершечками росте?
Мамині руки.

Які сніги постійно йдуть,
Які сніги не розтають?
Мамина сивина.

Які дві зірки, знаєшь ти,
Завжди нам сяють з висоти?
Мамині очі.

Які поля з кінця в кінець
Зорали сльози навпростець?
Мамине лице.

А що широке, як земля,
Та не займа чужі поля?
Мамина душа.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григоре Вієру – Загадка без кінця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Григоре Вієру – Загадка без кінця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.