Григорій Чупринка – Буря: Вірш

Буря крильми розмахнула,
Розпустивши білий пух,
Димом-порохом дмухнула,
Мов криштальна, біла, біла,
Все розбила,
Роздробила
В різнобічний,
Хаотичний,
Перебіжний сніжний рух.

Буря рветься в буйнім шалі,
Вкривши снігом все навкруг,
Ширше, ширше, далі й далі,
Все колишнє рве і нище,
Грізно свище,
Щоб скоріше
Віяв творчий,
Смертоборчий,
Новосильний вільний дух.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Буря":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Григорій Чупринка – Буря: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.