І
Тихо впала ніч-сновія.
Вся природа спить.
Я і ти! Серденько мліє,
О щаслива мить!
Я і ти! Серденька рідні
Б’ються як одно;
В їх акорди відповідні
В глибинах чутно.
II
Дійсність-казка промайнула
Дивним чаром сна,
Душу міцно обгорнула
Туга навісна.
Я в самотності немилій
Нию од жалю,
Давній мрії легкокрилій
Спів проклінний шлю…
