Григорій Чупринка – Гріх: Вірш

Хвилі струнної музики.
П’яний чад. Пахучий дим.
Хтось прекрасний, хтось великий
Б’є по струнам золотим.

Струни плачуть і регочуть,
Гаєм, степом гомонять,
Серце змучене лоскочуть,
Душу радістю п’янять.

Стукіт. Грюкіт. Галас дикий.
Все змішалося в танку.
Хтось прекрасний, хтось великий
Серце рве собі в шинку.

Рве весіллям, божевіллям,
Тоне в синьому чаду,
Шумом, димом, п’яним зіллям
Труїть силу молоду.

Регіт смерті. Білі зуби.
Лине в душу синій дим.
Чорний вихор самозгуби
Віє шалом степовим.

З болем, з кров’ю рвуться крики!
Взяв смертельну ноту сміх.
Хтось прекрасний, хтось великий
Проявив могутній гріх…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Гріх":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Григорій Чупринка – Гріх: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.