Ніч заплакала сльозами.
Позбирав ті сльози ранок
І розсипав між квітками
Для безжурних городянок.
Роси квіти зберігали,
Творчий пал їх холодили…
Ніжні квітоньки зірвали
Ті, що вік їх не садили.
Нічка хмарками закрилась,
Щоб не зрадив праці ранок.
Ніч журливо так дивилась
На заплаканих селянок.
