Знай, як я червоним маком
На могилі зацвіту,
Цвіт мій буде дивним знаком,
Що життя я десь веду.
В піднебесному ефірі
Сном літаю наяву
Чи в надзоряному мирі,
Ну, та все-таки живу.
Як трояндою блідою
Зацвіту я навесні,
Знай, що з горем і з бідою
Розійшовсь я в вічнім сні.
Тільки тління, тільки тління
Дав мені довічний сон,
Кості, морок та каміння
Мій кінець і мій закон.
Як барвінком на могилі
Покажу таємний слід,
Знай, що смерть в закритій силі
Невідомий перехід.
Ні в фантазію, ні в казку
Нас не вводить смертний сон,—
Ми з життям не маєм зв’язку,
Як перейдем Рубікон.
