Переливними струмками
В вічне море забуття
Разом з ясними думками
Тихо котиться життя.
Там потонуть почування
І погасне світ ідей,
Що палкії поривання
Викликає у людей.
Там немає дум прекрасних,
Ні фантазій, ні химер,
Ні надій, ні істин ясних,
Що хвилюють нас тепер.
Там немає ні героїв,
Ні пророків, ні царів,
Там ніхто їм не настроїв
Ні раїв, ні вівтарів.
День за днем і ніч за ніччю
Безупинно час іде,
Поки людність в таємничу
Вічну Лету попаде.
