Вільний дух летить з оселі
На палкий простір пустелі,
Де нема людських отар,
Де ні слави, ні догани
Не пускають урагани,
Як зловісних чорних хмар.
Слава кров’ю там не хлине,
Дух од злості не загине,
Мов підстрелений орел,—
Там натхнення вільне, чисте,
І величне, і огнисте
Б’є з божественних джерел.
Там свята і неприступна
Ллється пісня непідкупна,
Наче богові хвала,
І її, мов павутину,
Носить в вільную годину
Льот пустельного орла.
Хай не люди, а самуми
Носять вимучені думи,
Ті, що в серці залягли!
Так лети ж, лети з оселі,
Знай, що в царственій пустелі
Ждуть тебе Царі-Орли!..
