Мамо, голубко! В співи тремтячі
Ти при мені виливала нудьгу,—
Знай, що сама ж ти в груди дитячі
З серця на серце звалила вагу.
Чуєш ти, мамо, спів мій пекучий,
Хворого серця журливий мотив?—
Твій се тягучий стогін жагучий,
Горем та смутком пронизаний спів.
Слухай же, мамо!.. Ліра ридає…
Крається серце… акорди біжать…
Це наді мною дух твій витає,
Це твої співи і сльози дрижать.
Стогоном чайки, плеском ручаю,
Хлипом німого нічного плачу,
Реготом бурі, сміхом одчаю
Я твої співи скінчу.
