На журбу, на нудьгу, на болючий секрет
На зітхання грудей білосніжних
Одгукнеться, мов брат, твій печальник поет
Передзвонами струн своїх ніжних.
В кожну душу чужу, в кожне серце чуже
Він сльозинки твої розкидає;
Він всі муки твої для людей збереже
І в журбі солов’єм заридає!..
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Фантастика
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Сон-трава
(Оцінок ще немає)