Григорій Чупринка – Остання мить: Вірш

Ні! До смертної хвилини
Люд жахливий не привикне —
Перед нею і орлиний
Погляд смілий враз поникне.

Хто ж одкине жах могильний
Задля вищого пізнання,
Той свій ясний дух всесильний
Дотримає до сконання.

І з’ясує мить остання
Мрію ту необіхідну,
Що прийдешнєє сконання —
Вступ на межу перехідну.

Чом же люди так бояться
Перехідної щаблини
І жахливо бороняться
Од останньої хвилини?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Остання мить":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Григорій Чупринка – Остання мить: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.