Григорій Чупринка – Ранок: Вірш

Птаство, прокинувшись, дзенькнуло, ахнуло,
В полі, в лісі ожило!
Сонце пожежею жарко спалахнуло,
Землю сяйвом облило.

Серце забилося, радістю схоплене,
Ясні думи розцвілись!
Лихо розвіялось, в сяйві потоплене,
Тіні в далеч понеслись.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Ранок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Григорій Чупринка – Ранок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.