Птаство, прокинувшись, дзенькнуло, ахнуло,
В полі, в лісі ожило!
Сонце пожежею жарко спалахнуло,
Землю сяйвом облило.
Серце забилося, радістю схоплене,
Ясні думи розцвілись!
Лихо розвіялось, в сяйві потоплене,
Тіні в далеч понеслись.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Сміх (Я так легко торкнусь до твоєї душі)
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Моє життя
(Оцінок ще немає)