Григорій Чупринка – Самозгуба: Вірш

В серці ниє давня рана;
Очі хмаряться журбою…
Дай, голубко, дай, кохана,
Дай мені для серця гою!

Давнє щастя в люте горе
Вмить життя переробило!..
Ой, нащо ж ти, серце хворе,
Так трагічно полюбило?

Я згорю, я миттю зникну
Од смертельної отрути —
Тільки крикну, тільки крикну,
Що не зміг її забути!

Я в сердечній самозгубі
Справлю пишнеє весілля!
Дзвону!.. Грому!.. Грайте в труби!..
Я вмираю од знесилля.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Самозгуба":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Григорій Чупринка – Самозгуба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.