Наче чорною запаскою,
Нічка землю обгорнула,
I фантазією, казкою
В ній природа потонула.
Мов з розвіяними хмарами
Фея ночі прилетіла
І туманами-примарами,
Чарівними снами-чарами
Настрій тихий отруїла.
Сни над селами, й над хатами,
І над пишними дворцями
Віють мріями крилатими —
Чарівними посланцями.
