Гойдаючись, тіні в годині вечірній
З промінням срібляним свавільно злились
І, хвильку побувши у дружбі невірній,
Безжурно і легко навік рознялись.
Так саме розбили ми дружбу з тобою
І так погасили кохання своє —
Життя не буває без гострого болю
І з тінями промінь на мить заграє.
