Ніч цілющою росою
Над трояндою-красою
Сипле каплі-діаманти,
Та, мов щастя давні згадки,
Сумно падає на грядки
Листя з блідої троянди.
Де ж ті пишнії узори,
Ніжні твори Феї-Флори?
Зникли, зблідли квіти ранні,
Що пишались, утішались,
Ароматом розливались
В надзвичайному убранні;
Вниз голівки свої пишні
Нахилили квіти ніжні.
Нерозважні, безпривітні,
І, мов щастя давні згадки,
Сумно падають на грядки
Їх листочки оксамитні.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Ворогові
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Мертві квіти
(Оцінок ще немає)