Наче п’яні,
На поляні
Сплять рядки струнких беріз
І в тумані
Ллють зарані
Краплі чистих творчих сліз.
Їхні сльози —
Перші роси,
Що одроджують ростки
Де морози
В хуги-грози
Злісно нищили квітки.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Смуток тиші
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Моїй феї
(Оцінок ще немає)